Бойова розвідувальна машина США
Одночасно з розробкою бойової машини для механізованих піхотних частин по програмі MICV (Mechanized Infantry Combat Vehicle), в США велась окрема розробка бойової розвідувальної машини, ця програма отримала назву ARSV (Armored Reconnaissance Scout Vehicle).
Навесні 1977 року обидві програми були об’єднані в одну – FVC (Fighting Fighting Vechicle Systems (FVS), і як наслідок, було створено уніфіковану гусеничну платформу Bradley Fighting Vehicle. Концепція передбачала два базових варіанти – бойову машину піхоти M2 Bradley та її розвідувальний варант – бойову розвідувальну машину M3 Bradley, з екіпажем три чоловіки плюс два розвідники.
Основне озброєння БРМ** залишилось таким самим, як і у БМП, однак у M3 Bradley було збільшено боєкомплект – до 1500 пострілів для автоматичної гармати, до 4300 патронів для кулемета та до 10 протитанкових ракет TOW для враження важкої бронетехніки. До складу оснащення включили портативну РЛС для наземної розвідки, спеціальні радіостанції та прилади нічного бачення, також у зміненому десантному відділені передбачалося місце для мотоцикла. Згодом M3 Bradley пройшла ряд модернізацій, направлених на підвищення рівня захисту та покращення засобів вогневого враження.