Hімецький штурмовик
Навесні 1937 року Технічний департамент Німеччини на основі досвіду війни в Іспанії розробив вимоги до літака-штурмовика. Для безпосередньої підтримки військ на полі бою та прориву глибоко ешелонованої оборони противника був необхідний двомоторний літак з невеликими розмірами, надійним бронезахистом та потужним озброєнням. На конкурсній основі було розглянуто проекти чотирьох фірм, у тому числі й Focke-Wulf. У рамках конкурсу спеціалісти цієї фірми переробили у двомісний штурмовик свій Fw.189V-l з двома двигунами Argus As 410. Основна частина переробки полягала у заміні центральної гондоли на бронекабіну з пілотом та стрільцем. Було виготовлено кілька варіантів, і третім літаком у дослідній серії Fw 189V-6 став штурмовик Fw 189C. На ньому встановили більш потужні мотори, до складу озброєння входило 2 гармати MG-FF калібру 20 мм і 4 кулемети MG17, а оборонне озброєння було представлено кулеметами MG81. Літак пройшов випробування в Рехліні восени 1940 року, проте, незважаючи на добрі результати, у серію не пішов. Основним штурмовиком Люфтваффе дещо пізніше став одномоторний Hs 129A.