North American P-51D Mustang, на думку багатьох експертів, вважається одним із найкращих винищувачів Другої світової війни. Його чудові льотні характеристики та потужне озброєння були предметом гордості льотчиків, які на ньому літали, та причиною страху тих, проти кого він воював. За легендою, начебто навіть рейхсмаршал та головнокомандувач Люфтваффе Герман Герінг говорив про них таке: «Того дня, коли я побачив «Мустанги» над Берліном, я зрозумів, що нам кінець».
Набір озброєння, яким володів P-51D Mustang, дозволяв успішно вражати й наземні цілі. Частина винищувачів також була дооснащена авіаційними пусковими установками M10, що мали спільні корені з піхотними гранатометами типу «Базука». Пускова установка складалася з блоку, що поєднував три труби калібру 4,5 дюйма (114 мм), самі блоки монтувалися під кожним крилом – разом 6 ракет на літак.
Пускові установки вели вогонь некерованими авіаційними ракетами M8. Вага однієї ракети складала близько 18 кг (40 фунтів), а за руйнівною силою її дію прирівнювали до снаряда 105-мм гаубиці. Такі ракетні установки почали масово використовувати з середини 1944 року. Найбільшого поширення вони набули на літаках, що літали в Китаї, Бірмі та Індії. Ці ракети використовували для штурмових ударів по наземних об’єктах: японських залізничних ешелонах, річкових суднах, складах постачання та польових аеродромах.