Під час Другої світової війни у Військово-морському флоті Німеччини було створено спеціальне З’єднання ‘К’ (K-Verbände, повна назва Kleinkampfverbände der Kriegsmarine). Його задачами було проведення диверсійних і штурмових операцій на ріках, у морі та в прибережній зоні. До складу з’єднання входили підрозділи диверсійних катерів, людинокерованих торпед, бойових плавців та різні типи міні-субмарин. Одними з таких підводних човнів були одномісні ‘Molch’, спроектовані для дій у прибережній зоні. Вони були оснащені єдиним електродвигуном для надводного та підводного ходу, глибина занурення становила до 60 метрів, максимальна швидкість у підводному положенні – 5 вузлів.
Будівництво ‘Molch’ здійснювалося на верфі Deschhimag у Бремені, загалом Кригсмаріне отримали 393 одиниці. У складі З’єднання ‘К’ ці субмарини застосовувалися у Середземному та Північному морях. Ще одним типом був ‘Seehund’, який мав більший розмір, покращену морехідність та екіпаж з двох чоловік. Також у них було вже два окремих двигуни для надводного та підводного плавання. До кінця війни було побудовано 285 одиниць, й вони вважаються найкращим типом серед німецьких підводних човнів надмалого типу. Після закінчення війни декілька ‘Seehund’ служили у ВМС Франції.