Бойовий вертоліт AH-1G задуманий як вертоліт вогневої підтримки. Завдяки вогневій потужності до неї часто застосовували термін «повітряна артилерія», який з’явився під час війни у В’єтнамі. Основним озброєнням, встановленим на турелі в носовій частині вертольота, були шестиствольний 7,62-мм кулемет Minigun з обоймою на 4000 снарядів і 40-мм гранатомет М129 з боєкомплектом 300 снарядів. Використовувалися й інші види зброї.
У 1972 році в’єтнамці почали використовувати радянський переносний зенітний комплекс “Стріла” для ураження низьколітаючих цілей. Вони були дуже успішні проти вертольотів, у тому числі Cobras. Деякі вертольоти були оснащені пристроєм, який відводив гарячі гази від працюючого двигуна вгору, щоб захистити їх від головок самонаведення, встановлених на Arrows. І як показала практика, це дало належний ефект. Для захоплення модифікованих таким чином гелікоптерів чутливість головки самонаведення «Стріли» була недостатньою.
Під час війни в Південно-Східній Азії Cobras продемонстрував відмінну живучість і зарекомендував себе як надійний і потужний літак наземної підтримки.