У 1948 році USAF (Військово-повітряні сили США) підписали контракт з компанією Ryan на створення реактивного безпілотника, який мав бути мішенню для тренувань. Прототип безпілотника з назвою XQ-2 вперше здійснив політ у 1951 році. Після випробувань він надійшов на озброєння USAF під назвою Q-2A (також він мав назву Firebee). У військовому флоті експлуатувалась дещо змінена версія, з позначенням KDA-1. Наприкінці 1950-х років між USAF та компанією Ryan було укладено новий контракт, на суттєво покращений Firebee «другого покоління» – модель 124, який спочатку позначався як Q-2C. Він був запущений у виробництво у 1960 році, а вже через три роки назву змінили на BQM-34A. Цей безпілотник мав збільшений планер, більш довші крила та особливий впускний отвір під загостреним носом. ВМС США у свою чергу також взяли на озброєння BQM-34A, тоді як армія отримала наземну версію під назвою MQM-34D з прискорювачем для взльоту JATO. Використовувалися такі безпілотники для навчання розрахунків протиповітряної оборони.