Truppenluftschutzwagen
Зенітна гармата 2 см Flak 38 почала надходити на озброєння Вермахту у другій половині 1940 року. Маючи надійну конструкцію та високий темп стрільби (до 480 пострілів на хвилину), вона була ефективним засобом ближньої протиповітряної оборони у Вермахті, тож виробництво цих гармат продовжувалось до кінця Другої світової війни. Крім боротьби з літаками, така гармата могла використовуватись і для враження легкоброньованих цілей. Для підвищеня мобільності зенітні гармати часто встановлювали у кузови різних транспортних засобів, як колісних, так і напівгусеничних. Однією з таких машин була напівгусенична версія розповсюдженого у Вермахті вантажного автомобіля V3000S, яка позначалася як Sd.Kfz.3b (відоме також позначення V3000S/SSM). У кузовах встановлювалися зенітні гармати, вони могли стояти як на спеціальних платформах, так і без них, для ведення вогню борти автомобілів або відкидалися, або знімалися зовсім. Оснащені таким чином транспортні засоби перетворювалися у самохідні зенітні установки, які німецька армія використовувала для вирішення завдань протиповітряної оборони на всіх ділянках та фронтах Другої світової війни.