Під час війни у В’єтнамі (1965–1975) американські військові аеродроми ставали ключовими бойовими та логістичними центрами, від яких залежало виживання наземних військ, їх вогнева підтримка з повітря, постачання необхідного спорядження та панування в повітрі. Як приклад, можна навести аеродром Бін Туї. Це була важлива військово-повітряна база, що була розташована в дельті річки Меконг та відігравала ключову роль у контролі над південним регіоном В’єтнаму.
На аеродромі базувалися різні підрозділи військово-повітряних сил, флоту та сухопутних військ. Серед них – ескадрилья легких штурмовиків ВМС США VAL-4 «Black Ponies», що перебувала тут з березня 1969 року до моменту розформування у квітні 1972 року. Ескадрилья мала на озброєнні штурмовики OV-10 Bronco, які здійснювали повітряне патрулювання та вогневу підтримку наземних підрозділів у дельті Меконгу.
Ескадрилья була унікальним формуванням у складі ВМС США — це був єдиний береговий підрозділ легкої штурмової авіації флоту, створений спеціально для операцій у річкових та заболочених районах. Також на цьому аеродромі перебували евакуаційний та хірургічний госпіталі, до яких щоденно транспортували поранених для невідкладних хірургічних операцій. Транспортування здійснювали спеціалізовані медичні роти, що мали у своєму складі медичні гелікоптери UH-1H.