Серед багатьох чинників, що визначають хід битв, є один не дуже очевидний, проте важливий – це харчування в умовах бойових дій. Якісна гаряча їжа для солдата має велике значення та впливає на боєздатність підрозділів іноді навіть більше, ніж сучасна зброя або техніка. Враховуючи це, Вермахт приділяв значну увагу харчуванню в умовах війни. В бойових умовах або на маршах використовувалися польові кухні на колесах різних типів: великі, на кількість особового складу від 125 до 225 чоловік, та кухні меншого розміру – для 60-125 чоловік. Транспортувалися вони або на причепі за автомобілями, або упряжкою коней. Також часто їх встановлювали у кузови різних вантажівок. Ці кухні, які солдатський гумор називав ‘Gulaschkanone’, дозволяли готувати різноманітні страви. Для основних блюд слугував великий котел, що мав термоізолюючий шар (для цього використовували гліцерин), а в кухнях пізніх зразків з’явився окремий котел для смаження. Роздача приготованих страв відбувалася або безпосередньо в солдатські казанки, або в спеціальні великі термоси (для доставки в підрозділи, що знаходяться на певній відстані від кухні). Основну частину денного раціону солдат отримував в обід, це міг бути, наприклад, м’ясний суп, порція картоплі з досить великою м’ясною порцією та овочі. Також практикувалося вилучення у населення продуктів харчування для покращення забезпечення солдатів понад встановленої норми.