Бетонні протитанкові загородження, відомі також як ‘Зуби дракона’, стали застосовувати у роки Другої світової війни. Вважають, що їх придумали у Фінляндії, як засіб для захисту від бронетехніки Червоної армії. Завданням таких загороджень було не лише зупинити танки та іншу бронетехніку супротивника, а й спрямувати її рух у зону враження вогнем.
Загородження такого типу масово застосовувалися всіма учасниками конфлікту, їх також використовували і нейтральні країни. Так, наприклад, подібні загородження застосовувала Швейцарія – тут їх називали укріпленнями Toblerone, через їхню зовнішню схожість з формою відомих шоколадних батончиків. Застосовуються ‘Зуби дракона’ і зараз – у якості інженерних загороджень фортифікаційного типу. Як правило, вони виготовляються з бетону і мають форму тетраедра, іноді зі зрізаним верхнім кутом. Велика кількість таких загороджень встановлена в Україні – як на територіях, де ведуться бойові дії, так і в інших регіонах країни, у якості засобів захисту на потенційно небезпечних ділянках.