Кінець 1920-х та 1930-і роки в Америці відомі насамперед як епоха Великої депресії — період глибокої та тривалої кризи. На тлі економічних труднощів та соціальних потрясінь розквітла організована злочинність, яка перейшла у кримінальне беззаконня.
На зміну розрізненим бандам прийшли більш організовані та зухвалі групи, а протистояння між законом та беззаконням досягло свого апогею. У газетних новинах часто писали про гангстерів, які були справжніми “королями” злочинного світу.
Джон Діллінджер, Малюк Нельсон, Бонні та Клайд, Аль Капоне — імена цих небезпечних злочинців були відомі всій Америці. Одними з найяскравіших проявів їхньої злочинної діяльності були зухвалі пограбування банків.
Для гангстерів це було не просто крадіжкою та швидкою формою збагачення — багато з них вважали пограбування викликом системі та актом непокори. Звичайно, все це відбувалося із застосуванням вогнепальної зброї, і особливою популярністю у злочинців користувалися пістолети-кулемети Thompson, відомі також під назвою «Томмі-ган»*.
Головною запорукою успішного пограбування у гангстерів були швидкість та несподіванка — бандити вривалися до банку та швидко захоплювали контроль над приміщенням.
Проте вже до кінця 1930-х років, коли економічна ситуація поступово покращувалася, а правоохоронні органи ставали все більш ефективними, золотий вік гангстерських пограбувань банків почав згасати.