У Вермахті безпосередню медичну допомогу пораненим солдатам на полі бою надавали санітари, які входили до складу взводів, рот і батальйонів. Їх можна було відрізнити від звичайних піхотинців за спеціальними медичними сумками, додатковими флягами для води, нашивками та нарукавними пов’язками. Вони також могли евакуювати поранених до пунктів надання першої медичної допомоги або збірних пунктів. До складу піхотних рот також входили унтер-офіцери медичної служби, а на рівні батальйону за централізовану медичну допомогу відповідав військовий лікар (Assistenz або Oberarzt). Однак у батальйоні не можна було проводити серйозні медичні операції, за це відповідала дивізійна медична служба, до складу якої також могли входити санітарні колони, що займалися централізованим транспортуванням поранених.